- нуждар
- -я́, ч., розм.Те саме, що злидар.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нуждар — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
нуждарський — а, е, розм. Прикм. до нуждар … Український тлумачний словник
каланниця — Каланниця: хазяйка (іронічно), ледащо [14,I] каланниця [14, с. 263] /каланник/ – “нуждар, бідар” [СБГ, І, с. 335], “хазяйка (іронічно), ледащо” [14, с. 472]; [ІЦ 2009] каланник, каланниця: хозяинъ (въ презрительномъ смыслѣ), лѣнтяй [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
лазар — заря, ч. Рс. Людина покрита застарілими ранами, струпами; нуждар … Словник лемківскої говірки
лапцюх — цюха, ч. Пр. Обшарпанець, нуждар, бродяга; людина в брудному обдертому одязі … Словник лемківскої говірки